FANDOM


Анділонська мова
Andilonsjka ğvara
Поширена в: Анділонії, Інгреталії та Україні
Кількість носіїв: 4
Писемність: Латинський алфавіт
Класифікація: Індоєвропейська
Слов'янська
Східнослов'янська
Державна: Прапор Анділонії Анділонія

Анділонська мова — штучна мова, створена на основі української з елементами бойківського діалекту і чорногорської, хорватської, румунської та польської мов.

Створена в 2017 році. Більшість слів аналогічні з українськими, проте є і винятки.

Історія Редагувати

Після заснування Анділонії влада хотіла розпочати створення мови, але більшість громадян були проти цієї ідеї. Проте у квітні 2017 року були створені окремі слова і правила. Остаточне завершення цього проекту — середина травня 2017 року.

20 травня 2017 року Президент Анділонії Роман Янів видав указ про статус анділонської мови як державної в Анділонії.[1]

Алфавіт Редагувати

В анділонській абетці є 34 букв.

1 2 3 4 5 6 7
A a Ă ă B b C c Č č D d E e
(а) (я) (би) (ци) (чи) (ди) (е)

8 9 10 11 12 13 14
Ě ě F f G g Ğ ğ H h I i Ї ї
(є) (иф) (ги) (ґи) (их) (і) (ї)

15 16 17 18 19 20 21
Y y Ÿ ÿ J j K k L l M m N n
(и) (йи) (й, ь) (ки) (иль) (им) (ин)

22 23 24 25 26 27 28
O o Ø ø P p R r S s Š š Ś ś
(о) (йо, ьо) (пи) (ри) (си) (ши) (щи)

29 30 31 32 33 34
T t U u Ŭ ŭ V v Z z Ž ž
(ти) (у) (ю) (ви) (зи) (иж)

Відмінності від української мови Редагувати

Дієслова Редагувати

Теперішній час Редагувати

Закінчення
в анділонській
Анділонська Закінчення
в українській
Українська
Перша особа однини -velj pracevelj, znavelj
(працевель, знаель)
працюю, знаю
Друга особа однини -eč (-ěč) praсeč, znaječ
(працеч, знаєч)
-еш (-єш) працюєш, знаєш
Третя особа однини praceje, znaje
(працеє, знас)
працює, знає
Перша особа множини -emo pracemo, znaemo
(працемо, знаемо)
-ємо працюємо, знаємо
Друга особа множини -vete pracevete, znavete
(працевете, знаете)
-єте працюєте, знаєте
Третя особа множини -ut (-ŭt),
-at (-ăt)
praсeŭt, znaŭt
(працеют, знают)
-уть (-ють),
-ать (-ять)
працюють, знають

Минулий час Редагувати

Закінчення
в анділонській
Анділонська Закінчення
в українській
Українська
Однина, чоловічий рід -v pracev, znav
(працев, з-нав)
працював, знав
Однина, жіночий рід praceă,, znaă
(працея, зная)
працювала, знала
Однина, середній рід praceø, znaø
(працейо, знайо)
-ло працювало, знало
Множина -ÿ praceÿ, znaÿ
(працейи, знайи)
-ли працювали, знали

Іменники Редагувати

Іменники, які в орудному відмінку закінчуються на -ою (-єю), в анділонській закінчується на -ov (-øv): дитиною — dytynov, сім'єю — sim'øv.

Основи слів, які в українській мові закінчуються на -л, в анділонській закінчуються на -lj.

Прикметники Редагувати

У власних назвах з привійними прикметниками пишуться за такою схемою: іменник + lja + іменник в називному відмінку: Львівська область — oblastj lja Lviv.

Прикметники, які в орудному відмінку закінчуються на -ою, в анділонській закінчується на -ov: красивою — krasyvov.

Займенники Редагувати

1 особа однини 2 особа однини 3 особа однини 1 особа множини 2 особа множини 3 особа множини Зворотний займенник
Називний jeğ tju elj, ela, vno my veni vny
Родовий men tie jogo, ji, jeğo nas viena jih seb
Давальний mni ti nam mu, jij, mu viam jim sobi
Знахідний me tebe go, ji, go nas vias jih sebe
Орудний mnov tobov nym, nev, nym namy vamy nymy sobov
Місцевий na/u mni na/u ti na/u njomu, nij, nim na/u nas na/u viam na/u nyh na/u sobi

Інші відмінності Редагувати

Буквосполучення -io-, -ia-, -ie-, -iu-, -ii- читаються [ійо], [ія], [іє], [ію], [ії] відповідно.

Слова-винятки Редагувати

Іменники:
Мова — ğvara (ґва́ра)
Столиця — capitalie (капіта́ліє)
Пісня — pjesenj (п'є́сень)
Школа — skvolja (скво́ля)
Жінка — femeja (феме́я)
Бувай — adio (аді́йо)
Поле — planina (плані́на)
Смуток — tuga (ту́га)
Кава — kafia (кафі́я)
Лимон — ljamulje (ляму́лє)
Молоко — mleko (мле́ко)
Музика — mjuzika (м'юзі́ка)
Підвал — pívnícje (пивни́цє)
Очі — očy (о́чи)
Кохання — kohanje (коха́ньє)
Любов — ljubave (любаве́)
Гора — horica (хорі́ца)
Тиша — tyšyna (тиши́на)
Рай — rajan (рая́н)
Пекло — peklym (пекли́м)
Дядько — vujko (ву́йко)
Тітка — cjоcje (цьо́цє)
Півень — kоgut (ко́гут)
Група — artelj (арте́ль)
Темрява — tymnjana (тимня́на)
Дерево — drevo (дре́во)
Книга — četancie (чета́нціє)
Календар — dnejnik (дне́йнік)
Фотографія — znymka (зни́мка)
Лампа — sviteljka (світе́лька)
Одяг — vbyren (вбире́н)
Посудина — skljenka (склє́нка)
Пиріг — pljacok (пля́цок)
Полуниця — truskavka (труска́вка)
Годинник — dzyğar (дзи́ґар)
Склянка — keljušok (келю́шок)
Кювет — fosa (фо́са)
Картопля — buljba (бу́льба)
Лелека — busjok (бу́сьок)
Палиця — patyka (пати́ка)
Огірок — voğerok (воґе́рок)
Ранок — jutro (ю́тро)
День — dzenj (дзе́нь)
Ім'я — imje (і́м'є)
Година — ğadzyna (ґадзи́на)
Господир — ğazda (ґа́зда)
Господиня — ğazdynje (ґазди́нє)
Прапор — stjag (стяг)
Ріка — rečka (ре́чка)
Місто — ğrad (ґрад)
Указ — uzreč (узре́ч)
Президент — prezident (презі́дент)
Зміна — zmiena (зміє́на)
Лідер — ljeder (лє́дер)
Член — kavalok (кава́лок)
Поділ — kavalie (кава́ліє)
Територія — uzemie (узе́міє)
Прізвище — prjezvysjko (прє́звисько)
Ім'я — jmennje (йме́ннє)
По-батькові — batjkjevstvo (батькє́вство)
Народження — vrodenie (вроде́ніє)
Громадянство — deržavinstvo (держа́вінство)
Назва — imenie (іме́ніє)
Єдність — zjednota (з'єднота́)
Об'єднання — union (у́нійон)
Партія — obśyna (общи́на)
Битва — bitka (бі́тка)
Вогонь — vatra (ва́тра)
Ліс — lias (лія́с)
Зустріч — zdybanka (зди́банка)
Бригада — briğada (бріґа́да)
Квітка — cvitka (цві́тка)
Ялина — smereka (смере́ка)
Хата — hatyna (хати́на)
Морозиво — zmerzlina (змерзлі́на)
Перелік — pereśek (пере́щек)
Дужка — kljamra (кля́мра)
Сарай — šopa (шо́па)
Черв'як — cyrv (цирв)
Дорога — droğalj (дро́ґаль)
Весна — cvitylja (цвіти́ля)
Час — čyz (чиз)

Дієслова:
Залишити — ostaty (оста́ти)
Закрити — sklopity (склопі́ти)
Бачити — vydity (ви́діти)
Одягати — vbyraty (вбира́ти)
Радити — konzuljtuty (конзульту́ти)
Існувати — jesnuvaty (єснува́ти)
Дивитися — ğledity (ґле́діти)

Числівники:
Один — jedzyn (єдзи́н)
Три — tre (тре)
Чотири — štyre (шти́ре)
Вісім — vesem (ве́сем)
Десять — dejsit (де́йсіт)
Одинадцять — jedinajcit (єдина́йціт)
Дванадцять — dvanajcit (двана́йціт)
Тринадцять — trenajcit (трена́йціт)
Чотирнадцять — šternajcit (штерна́йціт)
П'ятнадцять — pjatnajcit (п'ятна́йціт)
Шістнадцять — šistnajcit (шістна́йціт)
Сімнадцять — semnajcit (семна́йціт)
Вісімнадцять — vesemnajcit (весемна́йціт)
Дев'ятнадцять — devjatnajcyt (дев'ятна́йціт)
Двадцять — dvajcit (два́йціт)
Тридцять — trejcit (тре́йціт)
П'ятдесят —pjatdysjet (п'ятдисє́т)
Шістдесят — šistdysjet (шістдисє́т)
Сімдесят — semdysjet (семдисє́т)
Вісімдесят — vesemdysjet (весемдисє́т)

Прикметники:
Хороший, добрий — fajnyj (фа́йний)
Сірий — syvyj (си́вий)
Божевільний — varjat (ва́р'ят)
Прекрасна — liepa (ліє́па)
Блакитиний — nebjesnyj (неб'є́сний)
Зелений — liasnyj (лія́сний)
Хоробрий — hrabryj (хра́брий)
Інший — jenšyj (є́нший)
Швидкий — bystryj (би́стрий)
Гарячий — ğoryčyj (ґори́чий)
Дорогий — drağyj (дра́ґий)

Прислівники:
Ось там — оndy (онди́)
Більше — više (ві́ше)
Менше — menej (ме́ней)
Нижче — ponyzi (пони́зі)
Вище — povysi (пови́сі)
Нічого — nic (ніц)
Коли — kilje (кі́л'є́)
Ніколи — nikalir (ніка́лір)
Сьогодні — seğodni (сеґо́дні)
Назавжди — zauvjek (заувє́к)
Лагідно — lağedno (ла́ґедно)
Всюди — oskyrz (о́скирз)

Займенники:
Я — jeğ (єґ)
Ти — tju (тю)
Він — elj (ель)
Вона — ela (ела)
Ви — veni (ве́ні)

Прийменники:
Де — dze (дзе)
З — jas (яс)
Як — jaor (я́ор)
Через — krez (крез)
Якщо — jekov (є́ков)
Нехай — bodaj (бода́й)
Дуже — veli (ве́лі)
Невже — nevzy (невзи́)

Вигуки:
Доброго дня — fajdzenj (файдзе́нь)
Добраніч — fajneče (файне́че)
Так — ta (та)

Частки:
Не — ny (ни)

Місяці:
Січень — prosynecj (просине́ць)
Лютий — zymobor (зимобо́р)
Березень — berezilj (бе́резіль)
Квітень — cvitelj (цві́тень)
Червень — jagidecj (я́гідець)
Вересень — vynogradenj (виногра́день)
Грудень — studenj (сту́день)

Примітки Редагувати